ідеаліст


ідеаліст
-а, ч.
1) Послідовник ідеалістичної філософії.
2) Людина, яка здатна безкорисливо служити будь-якій справі, не шукає для себе ніяких переваг або вигод у чому-небудь.
3) Той, хто схильний прикрашати дійсність; мрійник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "ідеаліст" в других словарях:

  • ідеалізм — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • ідеаліст — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • ідеалізм — у, ч. 1) Напрям у філософії, який, на противагу матеріалізмові, вважає ідею, дух, свідомість первісним, а природу, буття, матерію – вторинним. 2) Схильність безкорисливо служити будь якій справі, відданість високим моральним ідеалам. 3)… …   Український тлумачний словник

  • ідеал — алу, ч. Пр. Ідеал; найвища мета, якої прагнуть люди …   Словник лемківскої говірки

  • ідеал — у, ч. 1) Найвища мета, до якої прагнуть люди і яка керує їхньою діяльністю. 2) кого, чого. Взірець досконалості. || чий. Про того, хто є для когось втіленням найкращих якостей тощо …   Український тлумачний словник

  • ідеал — [ідеиа/л] лу, м. (на) л і, мн. лие, л іў …   Орфоепічний словник української мови

  • ідеал — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • ідеалізатор — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • ідеалізація — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • ідеалізований — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

Книги

Другие книги по запросу «ідеаліст» >>